- домовити
- —————————————————————————————домо́витидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
домовити — див. домовляти … Український тлумачний словник
домовлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до домовити 1), 2). || домо/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
поєднувати — ую, уєш, недок., поєдна/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. Збирати разом, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле; об єднувати. || перен. Єднати на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; зближувати, згуртовувати. || перен., заст. Примиряти.… … Український тлумачний словник
приговорити — ворю/, во/риш, док., перех. 1) діал. Домовити (у 2 знач.). 2) діал. Підмовити … Український тлумачний словник
домовлятися — домовитися (з ким у попередніх розмовах, перемовах досягти певної згоди, вирішити щось), у[в]мовитися, у[в]мовлятися, змовитися, змовлятися, домовити, домовляти (кого що), зговоритися, зговорюватися, погодитися, погоджуватися, згодитися,… … Словник синонімів української мови